- суспільний
- (пов'язаний із життям і стосунками людей у суспільстві), соціа[я]льний, громадський
Словник синонімів української мови. 2014.
Словник синонімів української мови. 2014.
суспільний — прикметник … Орфографічний словник української мови
суспільний — [сусп’і/л нией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
суспільний — а, е. 1) Стос. до суспільства. Суспільне виробництво. •• Суспі/льні нау/ки науки, що досліджують різноманітні сфери історичного розвитку, відносини між людьми, класами, народами, державами. 2) Який виражає відносини, становище людей у суспільстві … Український тлумачний словник
історико-суспільний — прикметник … Орфографічний словник української мови
християнсько-суспільний — прикметник … Орфографічний словник української мови
суспільно — Присл. до суспільний 1 3). Суспільно небезпечний злочин … Український тлумачний словник
спільний — а, е. 1) Який належить усім чи багатьом. || Який належить одному та іншому (іншим); який є загальною приватною власністю двох та більше осіб. || Признач. для колективного користування (в якійсь групі, в якомусь колективі). •• Спі/льна вла/сність… … Український тлумачний словник
загальносуспільний — а, е. Який стосується суспільства в цілому, усіх його класів, прошарків, інститутів тощо … Український тлумачний словник
спільний — 1) (який належить усім / багатьом), колективний, громадський, гуртовий; загальний (призначений для спільного користування) 2) (який виконується, здійснюється, виявляється усіма у суспільстві, гурті, колективі), колективний, сукупний, гуртовий,… … Словник синонімів української мови
сполечний — суспільний … Зведений словник застарілих та маловживаних слів